Що таке дієслово: повний гід з прикладами

Погляньте на будь-яке речення українською мовою. Помітили слова, що показують рух, дію чи стан? “Сонце світить”, “Діти бігають”, “Квіти цвітуть”. Саме ці слова — дієслова — надають мові динаміки та життя. Без дієслів наша мова була б статичною і безбарвною, як фотографія без руху. Що таке дієслово і чому воно так важливе для нашого спілкування? Розберемося разом у цьому граматичному понятті, яке є одним із наріжних каменів української мови.

Визначення дієслова

Що означає дієслово в граматиці

Дієслово — це самостійна частина мови, яка називає дію або стан предмета і відповідає на питання “що робити?”, “що зробити?”, “що робиться?”. В українській мові дієслово є однією з найскладніших частин мови, адже має розгалужену систему форм і граматичних категорій. Це слова на кшталт “малювати”, “співати”, “думати”, “спати”, “радіти” — усі вони відображають те, що відбувається з нами або навколо нас.

Щоб краще зрозуміти, що означає дієслово, уявіть світ без рухів і змін. Такий світ був би неможливий для опису без цієї частини мови. Дієслова надають нашому мовленню динаміку та часову перспективу.

Як розпізнати дієслово в реченні

Найпростіший спосіб розпізнати дієслово — поставити до слова питання “що робить?” або “що робив?”. Розгляньмо дієслова приклади: “Петро малює картину” (що робить Петро? — малює), “Собака гавкає на прохожих” (що робить собака? — гавкає). Дієслово завжди виражає дiю або стан предмета: “книга лежить”, “дитина спить”, “люди працюють”.

Ще одна підказка: дієслова в реченні часто є присудками, тобто вказують, що саме відбувається з підметом.

Значення та функція дієслова в мові

Служба дієслова у побудові речень

Дієслово відіграє ключову роль у побудові речень, адже саме воно часто формує граматичний центр речення — присудок. Форми дієслова допомагають нам виражати не лише дії, але й відносини між різними елементами висловлювання. Наприклад, у реченні “Марія читає книгу” дієслово “читає” пов’язує підмет “Марія” з додатком “книгу”.

Дієслова в українській мові мають особливо важливе значення для передачі послідовності подій, часових відносин та взаємозв’язків між діями. Вони ніби цементують речення, надаючи йому внутрішньої логіки та зв’язності.

Які дії можуть виражати дієслова

Дієслова можуть виражати різноманітні дії та стани:

• Фізичні дії: бігти, плавати, стрибати, їсти
• Розумові процеси: думати, розмірковувати, аналізувати
• Стани: хворіти, радіти, сумувати, спати
• Мовлення: говорити, шепотіти, кричати
• Сприйняття: бачити, чути, відчувати

Вид дієслова допомагає нам зрозуміти, чи завершена дія: “Я написав листа” (доконаний вид) або “Я пишу листа” (недоконаний вид). Можемо скласти приклади речень з дієсловами різних видів: “Вона співала пісню” (процес) і “Вона заспівала пісню” (результат).

Граматичні ознаки дієслова

Вид дієслова: доконаний і недоконаний

Вид дієслова — це одна з основних граматичних категорій, яка відображає характер перебігу дії. В українській мові існує два види дієслів:

• Недоконаний вид (що робити?) — виражає незавершену, тривалу або повторювану дію: писати, читати, співати.
• Доконаний вид (що зробити?) — виражає завершену дію, що має результат: написати, прочитати, заспівати.

Доконаний і недоконаний вид часто утворюють пари: робити – зробити, писати – написати, читати – прочитати. Вид дієслова допомагає нам розуміти, чи досягла дія свого результату.

Часи дієслова: минулий, теперішній, майбутній

Час дієслова вказує, коли відбувається дія відносно моменту мовлення:

• Минулий час (що робив?) — дія, яка відбулася до моменту мовлення: читав, писала, бігли.
• Теперішній час (що робить?) — дія, яка відбувається в момент мовлення або постійно: читаю, пише, бігають.
• Майбутній час (що робитиме? що зробить?) — дія, яка відбудеться після моменту мовлення: читатиму, напише, бігатимуть.

Минулий час приклад: “Вчора я написав твір”. Теперішній: “Зараз я пишу листа”. Майбутній: “Завтра я напишу відповідь”.

Особа, число і рід дієслова

Особи дієслів вказують на стосунок дії до учасників мовного акту:

• Перша особа — той, хто говорить: я пишу, ми читаємо
• Друга особа — той, до кого звертаються: ти пишеш, ви читаєте
• Третя особа — особа або предмет, про яких говорять: він/вона/воно пише, вони читають

Рід дієслова проявляється лише в минулому часі та умовному способі: він писав, вона писала, воно писало. Дієслово в перша особа однини (“я пишу”) не має роду, але змінюється за числами — однина та множина.

Змінювання дієслів (відмінювання)

Як змінюються дієслова за особами

Відмінювання дієслів — це зміна їхньої форми за особами та числами. В українській мові дієслова теперішнього та майбутнього часу змінюються за особами та числами, а дієслова минулого часу — за родами та числами.

Дієслова мають особові закінчення, які вказують на особу та число: -у(-ю), -еш(-єш), -е(-є), -емо(-ємо), -ете(-єте), -уть(-ють).

Таблиця відмінювання дієслова

Дієслова в українській мові поділяються на дієвідміни — I та II, які визначають особові закінчення. Наприклад, до І дієвідміни належать дієслова “писати”, “читати”, а до II — “бачити”, “робити”.

Відмінювання дієслів у таблиці допомагає учням швидше запам’ятати правильні форми. Особливу увагу варто звернути на особи дієслів та їхні закінчення, які можуть змінюватися залежно від дієвідміни.

Способи дієслів

Дійсний спосіб

Дійсний спосіб дієслова — це форма, яка позначає реальну дію, що відбувається, відбувалася або відбуватиметься в часі. Дієслова дійсного способу змінюються за часами (минулий, теперішній, майбутній), особами та числами.

Приклади: “я читаю” (теперішній час), “ти написав” (минулий час), “вони співатимуть” (майбутній час).

Умовний спосіб

Умовний спосіб дієслова виражає дію, яка може відбутися за певної умови або є бажаною. Ці дієслова не мають часу та особи, але змінюються за родами та числами. Умовний спосіб утворюється за допомогою частки “би” (б).

Приклади: “я написав би”, “вона прочитала б”, “вони зробили б”.

Наказовий спосіб

Наказовий спосіб дієслова виражає наказ, прохання, заклик, пораду або спонукання до дії. Спосіб дієслова в наказовій формі має лише форми другої особи однини та множини, а також першої особи множини.

Приклади: “пиши!” (ти), “пишіть!” (ви), “пишімо!” (ми).

Співвідношення часу й способу дієслова проявляється в тому, що категорія часу властива лише дієсловам дійсного способу, тоді як умовний та наказовий способи не мають часових форм.

Інфінітив дієслова

Приклади інфінітиву

Інфінітив — це початкова, неозначена форма дієслова, яка називає дію без вказівки на час, особу, число та спосіб. В українській мові інфінітив відповідає на питання “що робити?” або “що зробити?” і зазвичай має суфікс -ти: читати, писати, бігти, стрибати.

Інколи інфінітив може мати форму -ть: робить (замість робити), казать (замість казати), що більш характерно для розмовного стилю.

Уживання інфінітивної форми

Інфінітив використовується в різних синтаксичних ролях:

• Як присудок: “Жити — Вітчизні служити”
• Як підмет: “Навчатися ніколи не пізно”
• Як додаток: “Я порадив йому відпочити”
• Як означення: “У нього з’явилося бажання подорожувати”
• Як обставина: “Він приїхав відвідати батьків”

Граматичні категорії дієслова в інфінітиві обмежені — він виражає лише вид (доконаний або недоконаний) та перехідність/неперехідність.

Дієприкметник і дієприслівник: різниця з дієсловом

Що таке дієприкметник

Дієприкметник — це особлива форма дієслова, яка поєднує ознаки дієслова та прикметника. Як і дієслово, дієприкметник може мати вид і час, а як прикметник — рід, число та відмінок.

Приклади дієприкметників: написаний, прочитаний, зроблений (пасивні); зеленіючий, працюючий, в’янучий (активні).

Дієприкметники відповідають на питання “який?”, “яка?”, “яке?”, “які?” і вказують на ознаку предмета за дією.

Що таке дієприслівник

Дієприслівник — це незмінна форма дієслова, яка поєднує ознаки дієслова та прислівника. Дієприслівник називає додаткову дію при основній, вираженій дієсловом.

Дієприслівники бувають недоконаного виду (що роблячи?) — читаючи, пишучи, співаючи, і доконаного виду (що зробивши?) — прочитавши, написавши, заспівавши.

Як відрізнити від дієслова

Основні відмінності дієприкметника та дієприслівника від дієслова:

• Дієприкметник змінюється за родами, числами та відмінками, але не змінюється за особами
• Дієприслівник взагалі не змінюється, тобто є незмінною формою дієслова
• Дієприкметник виражає ознаку предмета за дією, а дієприслівник — додаткову дію
• У реченні дієприкметник найчастіше є означенням, а дієприслівник — обставиною

Форми дієслова (дієприкметник і дієприслівник) допомагають урізноманітнити українську мову та робити її більш гнучкою.

Правильні та неправильні дієслова

В українській мові, як і в багатьох інших мовах, дієслова поділяються на правильні та неправильні за способом утворення форм.

Правильні дієслова змінюються за загальними правилами, їхні форми утворюються за певними моделями, які можна застосувати до більшості дієслів:

• читати — читаю, читаєш, читає
• писати — пишу, пишеш, пише
• бачити — бачу, бачиш, бачить
• робити — роблю, робиш, робить
• стрибати — стрибаю, стрибаєш, стрибає

Неправильні дієслова мають особливості в утворенні форм, які не відповідають загальним правилам:

• бути — є, був, буде
• їсти — їм, їси, їсть
• йти — іду, ідеш, іде
• могти — можу, можеш, може
• хотіти — хочу, хочеш, хоче

При вивченні дієслів важливо звертати увагу на ці особливості, особливо коли йдеться про форми дієслова, що можуть мати нестандартні змінювання.

Приклади вживання дієслів у реченнях

Розгляньмо різні приклади речень з дієсловами, щоб побачити, як вони функціонують у різних контекстах:

Теперішній час:

• “Марія читає цікаву книжку.”
• “Учні пишуть контрольну роботу.”
• “Собака спить на килимку.”

Минулий час:

• “Вчора ми відвідали музей.”
• “Дощ падав цілий день.”
• “Вона приготувала смачний обід.”

Майбутній час:

• “Завтра я напишу листа.”
• “Наступного тижня вони подорожуватимуть Карпатами.”
• “Скоро розпочнеться концерт.”

Час дієслова допомагає зрозуміти, коли саме відбувається дія, а також є важливим для правильної побудови речення та передачі змісту повідомлення.

Поширені помилки при вживанні дієслів

При використанні дієслів учні та навіть дорослі часто припускаються помилок. Ось найпоширеніші з них:

• Неправильний вибір виду: “Я вже дочитав цю книгу вчора” (краще: “Я дочитав цю книгу вчора” без “вже”).
• Помилки у способі дієслова: “Ходи сюди” замість правильного “Іди сюди” (наказовий спосіб).
• Неправильне творення форм наказового способу: “Бережи себе” (неправильно: “бережись”).
• Помилкове вживання дієслівних часів: “Вчора я іду в магазин” (правильно: “Вчора я ходив/пішов у магазин”).
• Калькування з російської: “являтися” замість “бути”, “рахувати” замість “вважати”.

Формальні помилки часто виникають через вплив інших мов або діалектів. Пам’ятайте, що правильне вживання дієслів робить мовлення точним і зрозумілим.

Корисні поради для учнів і студентів

Як легко вивчити дієслова

Вивчення дієслів в українській мові може здаватися складним завданням, але є кілька ефективних стратегій:

• Групуйте дієслова за спільними ознаками (вид, час, дієвідміна)
• Складайте речення з новими дієсловами
• Використовуйте асоціації для запам’ятовування неправильних дієслів
• Практикуйте змінювання дієслів за особами та часами щодня
• Читайте вголос, звертаючи увагу на дієслова

Онлайн ресурси для практики

Сучасні технології дають багато можливостей для вивчення дієслів:

1. Мова — ДНК нації — сайт з інтерактивними вправами та правилами української мови
2. Classtime — платформа з тестами та вправами для вивчення граматики
3. УМНО — онлайн-курси з української мови, включаючи розділи про дієслова

Використовуйте ці онлайн ресурси для практики, щоб закріпити теоретичні знання про дієслова.

Вправи та тест для перевірки знань

Пропонуємо кілька вправ для закріплення знань про дієслова:

Вправа 1. Визначіть час, спосіб, особу та число дієслів:

• читає, написала, співатимуть, подумай, хотіла б

Вправа 2. Змініть дієслова з недоконаного виду на доконаний:

• писати, читати, робити, говорити, бігти

Вправа 3. Утворіть форми наказового способу дієслів:

• читати, писати, говорити, слухати, думати

Тест для самоперевірки:

1. Дієслово “написав” вжито у формі:
   • a) теперішнього часу
   • б) минулого часу
   • в) майбутнього часу
2. До якої дієвідміни належить дієслово “бачити”?
   • a) І дієвідміна
   • б) ІІ дієвідміна
   • в) ІІІ дієвідміна
3. Яке з дієслів вжито в наказовому способі?
   • a) прочитає
   • б) читай
   • в) прочитав би

Висновки

Дієслово — це надзвичайно багата на форми та значення частина мови, яка є основою для побудови речень та висловлення думок. Вони бувають різних видів, часів, способів та мають спеціальні форми — дієприкметник і дієприслівник. Правильне вживання дієслів робить наше мовлення точним, зрозумілим і виразним.

Для ефективного вивчення дієслів важливо регулярно практикуватися, звертати увагу на особливості їхнього відмінювання та використовувати їх у різних контекстах. Пам’ятайте: саме дієслова роблять нашу мову живою та динамічною!